Поиск

Биография

Политическая деятельность

ОИО №52

Депутатские обращения

ВААП

Благотворительность

Архив материалов

Публикации в СМИ

Апетити Тимошенко такі, що вона не буде терпіти під собою ніякого Ющенка

12 апреля 2006 года

Апетити Тимошенко такі, що вона не буде терпіти під собою ніякого Ющенка

«Я вже змирився з Президентом, але йому ще треба над собою попрацювати». Про це, а ще про опозицію, Нестора Шуфрича та емоційну пані Вітренко лише для І-Репортера розповів "регіонал" Ігор Шкіря.

- Вибори відбулися. Ми вже маємо остаточні результати. Партія регіонів набрала найбільшу кількість голосів, але в той же час представники партії стверджують, що вибори були не зовсім чесними…

- Ми вже багато з цього приводу говорили: чесні – не чесні. Я можу сказати, що ці вибори були неорганізовані. Влада дуже пишається, що зробила їх прозорими і чесними без втручання адміністративного ресурсу. Я кажу, що втручання було і воно було масовим, оскільки всі чиновники стали депутатами місцевих рад. Це втручання не було таким відкритим та зухвалим, як при Кучмі, але те, що воно було неорганізоване, безсистемне та суматошне – це факт. Я вважаю, що найбільше проблем було у наших регіонах. Всі політичні сили помаранчевого кольору і маленькі партії не мали там своїх політичних структур, тому були некваліфіковані комісії, черги на виборчих дільницях і тому цифра, яку ми називаємо, - близько 1 млн. тих, хто не зміг скористатися своїм правом голосом, – це все не безпідставно. Але після бійки кулаками не махають.

- Багато політиків із досвідом не пройшли до парламенту, бо утворили свої маленькі партії. Це вас тішить чи розчаровує?

- Деякі речі викликають подив – це те, що не пройшов блок Литвина. Величезні кошти були затрачені – стільки людей не стали депутатами. Але, як кажуть, у кожного своя доля. Ми попереджали всіх перед виборами, що маленькі партії не пройдуть. Ми пропонували всім вступити до наших лав. Деякі, такі як Кушнарьов, цим скористалися. Тепер вони знову депутати. Несподівано великою була цифра Юлії Тимошенко. Вона вела агресивну і відверто популістську політику.

- Багато говорилося, що Партія регіонів може створити коаліцію з «Нашою Україною». Але тепер все очевидніше, що коаліція буде "помаранчева". Чи, може, все-таки жовто-блакитна?

- В політиці немає нічого нереального. Сьогодні ті суперечки, які тривають в «Нашій Україні», я розумію. Є непримиренні люди, здебільшого це депутати – вихідці із західних регіонів, які йшли під антирегіональними прапорами. От для них важко знайти з нами порозуміння. Але таких – меншість. Навіть у БЮТ 50% людей прагматичних – бізнесменів. Вони розуміють, що мітинговщина – ще не все. Країна живе економікою. Ось ці люди 100% налаштовані на об’єднання з нами. Але є лідери, у яких власні амбіції, жадоба особистих інтересів перемагають все.

- Конкретніше, будь ласка.

- У БЮТ, очевидно, це Юлія Тимошенко. Коли Юля понад усе і всіх. У «Нашої України» також таких людей вистачає. До того ж НСНУ стоїть зараз на порозі прірви. Ну, з’єднаються вони з БЮТ… Я думаю, вони розуміють, що їм – кінець.

- Чому?

- Апетити Тимошенко такі, що вона не буде терпіти ніякого Ющенка поряд себе, над нею чи під нею. Вона нікого не бачить і заради свої планів піде на все і через всіх. Другим є те, що піти у коаліцію з Тимошенко – це віддати їй портфель прем’єра. Він у неї вже був і всі знають, як вона ним буде розпоряджатися. Це знову - підконтрольна економіка, я керую всіма і всім. Ми там були вже 70 років до цього. «Наша Україна» розуміє, що це удар по економіці, і Порошенко про це вже говорив.

З іншого боку, НСНУ піти у коаліцію з Регіонами – це визнати свою поразку.

- Або ж зрадити Майдан…

- Ну, це такий термін… Я не був на Майдані, я був у інших регіонах України. Що таке зрадити Майдан? Якщо співпрацювати з половиною України – це зрадити Майдан, то мабуть не ті цінності там відстоювалися. Я бачу вагання Ющенка, який ще на річницю Майдану казав, що треба боротися з таким явищем, як Янукович. Сьогодні він каже, що, друзі, це половина України і з ними треба співпрацювати. Кажуть, що у нас кадровий потенціал гірший. Та у нас він втричі кращий, ніж у всіх у них разом взятих. А так – хай розбираються.

- То, на вашу думку, чи буде підписана помаранчева коаліція?

- Я вважаю, те, що там збираються щось підписувати – балачки. Ось коли вони скажуть, що є прем’єр-міністр, міністри, тоді вважатимемо, що це дії. А поки що – розмови.

- І все-таки, кого найреальніше зараз ви бачите прем’єром?

- Якщо буде помаранчева коаліція, то ні у соціалістів, ні у нашоукраїнців нема жодних шансів отримати прем’єрське крісло. Про це заявила Тимошенко, і вона це зробить. Ще Тимошенко виштовхує Регіони з будь-яких варіантів переговорів про коаліцію, бо тоді вона – не прем’єр. Сьогодні через особисті амбіції її Україна не цікавить.

- Хоча Партія регіонів і набрала найбільшу кількість голосів, ситуація показує, що їй доведеться йти в опозицію, а там портфелів нема…

- Зараз ми стоїмо перед дилемою. Партія набрала понад 32%. По місцях в парламенті – 186 – це майже 42%. І тепер партія стоїть на порозі того, що їй треба йти в опозицію, і хтось там не хоче створювати коаліцію з нами. Тому зараз дуже складна і неординарна ситуація. Ну, й нічого, ми підемо в опозицію.

Це вже не та опозиція, яка була на початку 2005 року, коли ми не знали взагалі, що таке опозиція, кадровий склад був не прилаштований. Зараз ми вже навчилися і себе нормально почуваємо.

- Нещодавно в інтерв’ю І-Репортеру Володимир Марченко заявив, що на сході та заході голоси блоку Наталії Вітренко «Народна опозиція» лежали у купках Партії регіонів…

- Я не хочу ображати пані Вітренко. Знаю, що на тих виборчих ділянках, де в когось були якісь бажання – приймались рішення і голоси перераховувалися. Ніде не знайшли, щоб десь ці бюлетені не там лежали. Це все – емоції. Пані Вітренко має особисту образу на Регіони. Вона вважає, що Регіони кинули її, а могли б і витягти до парламенту. Але це ж не ручне керування. Вона пішла своїм шляхом і майже дісталася парламенту. Але не треба забувати, що до виборів у неї були нульові рейтинги і весь свій потенціал вона зібрала під час президентських виборів, коли організовувала Майдани на територіях, де переміг Янукович. Тоді Партія регіонів була у ситуативній паніці. Вона нею скористалася і під прапором «ми за Януковича» агітувала за себе.

- Як ви ставитеся до колишнього свого колеги Нестора Шуфрича?

- Чомусь всі мене питають про те, як я ставлюся до есдеків. Ну, політик він. Активний, з амбіціями і своїм політичним образом.

- Чим плануєте займатися в новому парламенті?

- Набридло займатися активною політикою та марнотратством. Два роки були дуже сумбурними в Україні, і мій потенціал був направлений на політичну боротьбу. Мабуть, вона була потрібна. Але така поляризація призвела до того, що економіка виходить на другий чи третій план. А це погано для країни. Хочеться політичного спокою.

- Тобто, ви хочете сказати, що за ці два роки Україна багато втратила, бо депутати, і ви теж, займалися не тим, чим треба?

- Країна втратила дуже багато. Звичайно, є й позитиви. Ми десь від чогось очистилися. Але те, що ми багато втратили в економічному розвитку – це стовідсотково. Я не міг бути осторонь всіх цих питань. Мільйони людей були втягнуті в політичну боротьбу, коли могли б працювати на економіку.

- Ви, як громадянин України, довіряєте президенту?

- Я вже з ним змирився. За два роки він зробив багато помилок. Але я бачу перевтілення у нього, його бажання стати президентом не однієї частини України, а всієї. Задля цього йому треба ще багато працювати над собою. Якщо він хоче бути президентом – йому треба попрацювати над підсиленням свого оточення.

- Про кого саме ви говорите?

- Та про всіх. У нього вся команда є недієздатною. Менше, ніж 14% на виборах – це політична двійка президенту.


     І-РЕПОРТЕР, 12 апреля 2006 г.


Пресс-служба

Другие материалы по теме

РАЗВЕРНУТЬ / СВЕРНУТЬ