Поиск

Биография

Политическая деятельность

ОИО №52

Депутатские обращения

ВААП

Благотворительность

Архив материалов

Публикации в СМИ

“Оранжевая” революция: успехи и разочарования спустя год после событий на майдане

17 ноября 2005 года

“Оранжевая” революция: успехи и разочарования спустя год после событий на майдане

Александр КОЛОДИЙ: Наша сегодняшняя программа посвящена годовщине «оранжевой» революции, тем событиям, свидетелями которых мы были ровно год назад. В ноябре 2004 именно в этой студии, как вы помните, начались дебаты, которые, кстати, не утихают до сих пор. Об «оранжевой» революции, об успехах и разочарованиях спустя год после событий на Майдане сегодня будут говорить представители команд различных политических оппонентов. Итак, гости программы: Николай Мартыненко, лидер фракции «Наша Украина», Андрей Шкиль, член фракции Блок Юлии Тимошенко, Нестор Шуфрич, фракция социал-демократов (объединенных), Игорь Шкиря, фракция «Регионов Украины». Добрый вечер.

Итак, в качестве анонса программы, как могли видеть наши зрители, мы запустили ролики, которые в прошлом году наш телеканал как раз выпустил в разгар событий, практически, все из присутствующих, наверное, были в те дни в нашей студии. Давайте, посмотрим небольшой фрагмент, я прошу запустить ролик, и мы, заодно, вспомним, как это было, и потом вернемся к беседе. Ну, действительно, мороз по коже пробегает, наверное, от воспоминаний. Что вы сейчас ощущаете? Какие чувства берут верх, Николай Владимирович?

Николай МАРТЫНЕНКО: Ви знаєте, Майдан – це, дійсно, історична подія. Чого люди вийшли на Майдан? Люди відстоювали свою свободу, і вони довели те, що можуть відстояти свою свободу. Свободу вибору в той час, на майбутнє – свободу вибору політичну, економічну. І, в кінці кінців, могли б ми уявити, що роки 1,5 назад ми б в такому форматі сиділи в студії?

Александр КОЛОДИЙ: Это, кстати, подчеркивают все политики, по-моему, сейчас, в последнее время.

Николай МАРТЫНЕНКО: Ну, це, дійсно, мені приємно. Мені приємно, Нестор Шуфрич, який зараз каже, що він в опозиції, ми сидимо разом і кажемо те, що є на сьогодні.

Александр КОЛОДИЙ: С каким настроением лично вы пойдете на Майдан?

Николай МАРТЫНЕНКО: Для мене Майдан – це свято. Я буду, дійсно, на Майдані. І сьогодні, аналізуючи Майдан, в засобах масової інформації дуже багато є критичного. Критика повинна бути. Зараз, дійсно, є свобода слова. Але треба також мати на увазі позитивні речі, які відбулися. Що я маю на увазі? Про свободу слова я сказав. Візьму тільки одну тезу, економічну, да? “Криворіжсталь”, яка була продана, вона була продана за ціну, яка більша, ніж попередня влада продала всю країну. Я можу сказати багато речей, але недоліки, звичайно, є.

Александр КОЛОДИЙ: Андрей, с каким настроением?

Андрей ШКИЛЬ: Я піду на Майдан, ви знаєте, найбільше в мене домінувати буде ностальгія. Насправді, рік тому був вибух, вибух громадянської свідомості, вибух громадянського суспільства, вибух, в принципі, всіх тих позитивних емоцій, які гальмувалися з тих чи інших причин. І перемога Майдану є, в першу чергу, в тому, що в Україні почалася будуватися демократія. Це дуже важливо для мене, наприклад.

Що свобода слова перестала бути порожнім звуком, а вона наповнилася змістом. Коли ми говоримо про незалежність ЗМІ, це не означає, що, напис, що це – громадсько-політичний незалежний часопис, це, справді, часопис, де журналісти заключають зі своїм власником угоду про те, що мають можливість писати, говорити те, що вони думають, і те, в чому вони переконані. З хорошим настроєм.

Александр КОЛОДИЙ: Хорошо, спасибо. Ваши ощущения, что-то изменилось в восприятии Майдана?

Нестор ШУФРИЧ: Давайте, жизнь в Украине была и до «оранжевых» событий. 4 года страна переживала развитие, динамику, позитивную динамику в развитии экономики, как следствие – социальное улучшение ситуации в стране. Правительство Януковича 2 года назад, получив положительную тенденцию, сохранило эту тенденцию, и год назад произошли изменения. Сегодня мы уже можем подвести определенную черту. Страна отброшена на 4-5 лет назад.

Александр КОЛОДИЙ: Мы пока говорим об ощущениях.

Нестор ШУФРИЧ: Как в вопросах экономического развития, так и, безусловно, самый, наверное, главный показатель, рост цен. Мы уже сегодня вспоминаем, что в последний раз цены росли так, как в этом году, 5 лет назад. Поэтому, другое ощущение, чем разочарование, к сожалению, это событие не вызывает.

Александр КОЛОДИЙ: Понятно. Игорь Николаевич.

Игорь ШКИРЯ: Я принадлежу к той половине страны, которая в этот день будет наблюдать за всем происходящим на Майдане, но для которой это будет точно не праздник. Все, что происходило на протяжении последнего года, является для них, и для всей страны, я уверен, трагедией. А все то, что там будет происходить, я уверен, что это будет фарс. И мне очень хотелось бы посмотреть, что будут говорить лидеры этой «помаранчевой» революции, и как они будут оправдываться перед людьми за то, что произошло в течение этого 2005 года.

Александр КОЛОДИЙ: Николай Владимирович, это чей, все-таки, больше праздник, политиков, граждан? Если и политиков, то чей?

Николай МАРТЫНЕНКО: Розумієте, перше, з чого б я розпочав. Я не хочу ділити країну на “помаранчевих” і “біло-блакитних”. Ми з вами – депутати однієї країни. І коли ми кажемо безапеляційно про підвищення цін, коли ми кажемо про трагедію, про яку трагедію, я не розумію. Треба говорити тільки фактами. Нестор Іванович, зверніть увагу, інфляція, наприклад, листопада і жовтня відносно минулого року, ви зверніть увагу, вона не більша, ніж у відносинах 2004 року до 2003 року.

Тому на сьогодні ми кажемо про беззаперечні речі. Майдан дав зовсім нові передумови для країни. Зовсім нові передумови для країни. Подивіться, свобода слова – ми сказали, розвиток демократії, рух в міжнародному напрямку, багато економічних речей. За скільки Янукович продав “Криворіжсталь”? 4 мільярда 200 тисяч.

Игорь ШКИРЯ: Очень много экономических вещей, я думаю, что к этому мы вернемся.

Нестор ШУФРИЧ: Звучал тезис, новая жизнь. В Украине началась новая жизнь. Давайте, признаемся, что было, и что есть, к сожалению, в Украине. Мы имеем факты коррупции, мы имеем факты давления на малый бизнес. Вроде бы, это и было. Точно, что это есть сейчас. Кроме этого, кроме этого мы получили проблемы. Мы получили проблемы, о которых раньше даже не думали.

Мы не получили помощь от Запада, о которой нам очень много говорили, но мы умудрились ухудшить отношения с Россией, и, как последствие, уже сегодня имеем резкий рост цен на энергоносители исключительно из-за бездарности ваших руководителей. И это уже сегодня существенно удорожало нам жизнь. Кроме этого, кроме этого, еще, буквально, один момент, сегодня нас обвиняют в том, что мы не хотим в ЕС. Мы хотим в ЕС, только в ЕС нас, почему-то, хотят видет только через 20 лет.

Александр КОЛОДИЙ: Спасибо, Нестор Иванович. Давайте, по порядку, потому что мы сейчас заблудимся.

Нестор ШУФРИЧ: Нас толкают в НАТО, не понимая при этом, вы бросаете, говорите, что в 2008 году мы будем в НАТО, и при этом не объясняете людям, вы людям просто не объясняете, что это мы потеряем 1,5 миллиона рабочих мест, потому что мы должны свернуть программу военно-промышленного комплекса.

Александр КОЛОДИЙ: Спасибо, Нестор Иванович, давайте, позже.

Нестор ШУФРИЧ: И мало того, что мы не получаем 5 миллионов рабочих мест, мы еще 1, 5 теряем.

Николай МАРТЫНЕНКО: У вас дуже цікава статистика. Але, знову таки, повертаючись до Росії. З Росією треба будувати рівноправні стосунки, виходячи з національних інтересів, і прагматичні стосунки. Друге питання, вибачте, я ще одну фразу закінчу. Про корупцію при минулій владі не говорили, про неї мовчали. Зараз почали говорити, і добре, що почали говорити. Треба викорінювати те, що було раніше, вибачте.

Александр КОЛОДИЙ: Я пока что вижу, что мы не находим консенсуса. Я, все-таки, прошу соблюдать такой паритет по времени. Секундомеров у меня нет, но, тем не менее, будьте толерантными друг к другу. Андрей, вопрос к вам. Год назад звучал очень важный такой тезис на Майдане, важно не предать идеалов Майдана. Как вы считаете, удалось не предать?

Андрей ШКИЛЬ: Ви знаєте, ідеали Майдану, я вже їх перерахував, це демократія, це громадянське суспільство, це свобода слова, це ті фундаментальні речі, яких не було в Україні. Є ідеали Майдану, вони не зраджені. Є обіцянки, які не всі виконані, це вже інше питання. І, знов таки, якщо є хтось, хто відступив від ідеалів на Майдані, це не означає, що ці ідеали зраджені.

Я хотів би, все-таки, зупинитися на фактах. Вдвічі було збільшено, не дивлячись на те, що були проблеми в країні в зв’язку з революцією, ну, будемо говорити, це не просто був Майдан, це була революція. Майже в 2 рази була збільшена прибуткова частина бюджету урядом Тимошенко. Була збільшена, виведена на інакший рівень пенсія, зарплатня, це всі відчули. Але те, що не було продовжений цей рух, те, що відбувся певний розрив, це також є наслідки демократичних процесів. Так, тут противники виявилися голоснішими подібного розвитку.

Александр КОЛОДИЙ: А почему не удалось выполнить обещания?

Андрей ШКИЛЬ: Тому що в даній ситуації обіцянки давалися достатньо різнополярними. Ті обіцянки, які торкалися, найперше, соціального фактору, вони були виконані. Головна обіцянка, наприклад, коли ми говорили про приватизацію нечесну “Криворіжсталі”, вона була продана на 20 млрд. дорожче, ця обіцянка була виконана. Решта обіцянок, на превеликий жаль, ну, не виконалася, тому що відбулася зміна уряду.

Александр КОЛОДИЙ: Николай Владимирович, как вы считаете, что будет с остальными обещаниями?

Николай МАРТЫНЕНКО: Ви розумієте, про які обіцянки ми на сьогоднішній день кажемо? Ми вже з вами говорили про свободу слова, про демократію. Те, що є економічні проблеми в країні, їх можна було б за один рік повністю виправити, це неправда, цього неможливо. Але це треба виконувати. Я повністю погоджуюся з Андрієм, що є певні соціальні досягнення. Подивимося на сьогоднішній день, на рівень пенсій, подивимося на виплати при народженні дитини, багато інших речей. Є прогрес, навіть, Нестор Іванович, не дивлячись на інфляцію. Я кажу про реальні виплати з урахуванням інфляції. Але, звичайно, є і прорахунки, про них теж треба говорити.

Александр КОЛОДИЙ: У меня один вопрос, очень короткий. Вы считаете, что людям легче стало жить?

Николай МАРТЫНЕНКО: Ви розумієте, якщо виходити з багатьох речей, в першу чергу, з точки зору свободи, я вважаю, що це саме велике досягнення, а от те, що є певні зрушення в соціальній сфері – це також.

Александр КОЛОДИЙ: Спасибо. Ваше.

Игорь ШКИРЯ: Давайте, вернемся к Майдану. На Майдане было провозглашено огромное количество обещаний. Более того, страна тогда находилась в таком состоянии, что люди готовы были поверить любым обещаниям, потому что страна устала от той жизни, которая была. Ну, вы, свобода слова, вы повторяете уже пятый раз. Секундочку. Вы повторяете в пятый раз, свобода слова. Но вы не говорите о «чистых руках», власть декларировала «чистые руки», и коррупционные скандалы, в которые была втянута наша страна.

Вы говорите о росте экономики. О каком росте экономики можно говорить, если сегодня, фактически, экономика начала падать, я согласен с Нестором, после 5 лет подъема или 4. Инвестиционный климат. Вы нам обещали град инвестиций, дождь этих инвестиций, вы обещали, что к нам повернется весь мир лицом, но сегодня от нас отворачиваются инвесторы. Уходит капитал из страны. И мы говорим, это достижение революции? Это страну отбросило.

Александр КОЛОДИЙ: Игорь Николаевич, вы с таким вот порывом говорите. Вы, извините, тихо радуетесь, вот, неудачам?

Игорь ШКИРЯ: Я не радуюсь. Давайте, вспомним, год назад, вот, вы сказали, что мы собирались на дебатах. Мы тогда говорили, что хорошо, каким путем стал президент Ющенко президентом, ему вручена булава, мы уже не возвращаемся к этому вопросу.

Александр КОЛОДИЙ: Не возвращаемся.

Игорь ШКИРЯ: Не возвращаемся. Но мы тогда сказали, хорошо, вы получили кредит доверия народа, кредит, или определенной части народа, пожалуйста, рулите страну, пожалуйста, ведите страну, мы вам не будем мешать. Премьер-министра голосовать? Пожалуйста. Бюджет – пожалуйста. Любые ваши просьбы – пожалуйста.

Александр КОЛОДИЙ: Секунду. Давайте так, на Майдане были люди с бело-голубой символикой. Как вы считаете, вы их надежды оправдали? Вы их защитили? Нестор.

Нестор ШУФРИЧ: Вы знаете, вопрос очень непростой. К сожалению, мы наврядли смогли обеспечить единство оппозиции. 100%, что в этом виноват не Нестор Шуфрич, и не объединенные социал-демократы. Я хотел видеть единый оппозиционный фронт, но я уверен, что и объединенные социал-демократы отдельно, и все, кто имели прямое отношение к «бело-синему» лагерю, сделали все, чтобы максимально оградить людей от той трагедии, которая сегодня надвигается на нашу страну.

Вы знаете, для миллионов граждан Украины события прошлого года – это, действительно, угроза самой стране.

Андрей ШКИЛЬ: Землетрус?

Нестор ШУФРИЧ: И люди переживают, чтобы еще 4 года, не дай Бог, вы не были у власти. Даже для тех людей, которые вас поддержали на Майдане, сегодня пришло пробуждение и период разочарования. Для тех же, кто уже тогда знал, что вы обманываете, пришло время переживания, укрепления своего переживания и, буквально, страха за свое будущее. Буквально два факта.

Александр КОЛОДИЙ: Секундочку. Я, все-таки, хочу получить ответ на свой вопрос, по поводу защиты тех людей, которые ходили с бело-голубой символикой. Серьезно, у вас будет возможность, секундочку. Если взять цифры, проценты, с которыми выиграл Янукович в третьем туре, по-моему, 44%, если я не ошибаюсь, если сегодня собрать, вот, общий, объединенный рейтинг и регионов, и эсдеков…

Александр КОЛОДИЙ: 22%. Так как это объяснить?

Игорь ШКИРЯ: А кто считал? Мы не верим Разумкову.

Александр КОЛОДИЙ: Я не о Разумкове сейчас.

Игорь ШКИРЯ: Но даже Разумков, который сегодня объявил, «Регионы» в значительной степени опережают сегодня.

Александр КОЛОДИЙ: Я просто говорю об объединенном рейтинге. Это не те 44%. Значит, люди…

Андрей ШКИЛЬ: Люди помінялися.

Игорь ШКИРЯ: Но насколько сумели защитить тех людей, которые ходили под бело-голубыми флагами? Ну, давайте, вспомним, что творила власть в течение 2005 года. Предыдущая оппозиция обвиняла старую власть в том, что она ведет расправы, репрессии, давление. Но то, что творилось в этом году, когда тысячи людей, десятки тысяч людей подвергались давлению, унижению, их выбрасывали с работы, их меняли на неквалифицированных, других, абсолютно неподготовленных людей, и власть выставляла себе это в заслугу, что она меняет кадры, вот это мы называем? То есть, мы в течение всего года защищали своих людей. Мы не предали своих людей. И сегодня мы, давайте, не будем называть, 22 или 30, мы посмотрим с вами в день выборов, сколько процентов отдадут за оппозиционные партии.

Александр КОЛОДИЙ: Давайте, паритет по времени. Спасибо, Игорь Николаевич. Пожалуйста.

Андрей ШКИЛЬ: Я хотів би наголосити на тому, щоб, по-перше, ми тут менше патетики, я, все-таки, думаю, що ми тут говоримо для людей, а не для… Ще мітинги не почалися. Но я хотів би наголосити на головному, як на мене. Чи зрадили, чи підтримали і чи захистили тих людей, які були в іншому таборі, може, не на Майдані, в цілому, але ті, які голосували за Януковича? Співвідношення – 1 до 2.

Тобто, рівно половина людей зрозуміла, що вона, ну, скажімо так, перестраховуючись, проголосувала за Януковича. Вона, надто велика і страшна картина була намальована. Побачили, розібралися, і тому такого рейтингу вже не буде. Такого рейтингу вже не буде. І ви побачите співвідношення на виборах. Але, і найголовніше, що всі люди в країні, незалежно від того, на якому майдані вони були, і за якого вони потім будуть голосувати, вони будуть жити в інакшій країні, на порядок кращій.

А те, що є економічні проблеми, то, принаймні, ми про них говоримо. Якось я втомився чути, коли президент Кучма кожен день відкривав якийсь новий завод, а кількість безробітних збільшувалася, коли кожен день нам пояснювали, що жити стало краще, ВВП якесь незрозуміле, 12, 20%, люди цього не відчували, тому що вони з кожним днем на свою зарплатню могли купити менше, ніж зараз. І тому ситуація змінилася тут. Це економічна частина. Але, все-таки, ми говоримо ще й про головні фактори – це демократія. Ви можете зараз робити все. Можна виходити на вулицю. Я не вірю в ці, там, 18 тис. репресованих. Знаєте, для мене репресії закінчилися в тюрмі, ви знаєте, це репресії. І до цього часу, між іншим, по мені ще не закрита кримінальна справа. Але, тим не менше, ситуація змінилася.

Александр КОЛОДИЙ: Спасибо, Николай Иванович, давайте, по времени. Пожалуйста, я прошу вас.

Николай МАРТЫНЕНКО: Шановні колеги апелюють дуже емоційно, це дуже приємно. Але, знову таки, розмовляючи в цій студії. Але, знову ж таки, більше треба апелювати до фактів. Бо дійсно, при тій владі, коли давалися команди з Банкової, в тому числі, судовій системі, прокуратурі, по тим же репресіям, це, дійсно, було. Сьогодні, вибачте, таких звинувачень ви не пред’явите.

Називалися певні проблеми по кримінальним статтям. Да, по кримінальним статтям. Їх приписували до політиків, приписуючи до тієї чи іншої партії. Але це питання суду, і, до речі, нам треба цим і займатися, судовою системою, системою правоохоронників. Це наша законодавча діяльність, де, вибачте, ми в парламенті працювати не можемо, тому що іде все на роздрай.

Тільки з’являється якийсь прогрес, знову таки, по вступу до Світової орґанізації торгівлі, починається блок. Ми бачили, що робилося на цьому тижні у Верховній Раді. Знову таки, коли ми кажемо про корупцію, про корупцію мовчали при тій владі. Мовчали, хоч вона була в необмежено більших масштабах. Звідкіля ж взялася дохідна частина бюджету удвічі більша? Звідкіля?

Александр КОЛОДИЙ: Вопрос, Николай Владимирович, вам. Вот, самое обидное, наверное, из уст людей, что можно услышать о новой власти, что новые ничем не отличаются от старых. Разве не так? Это, кстати, и не дает, ну, вы не становитесь от этого альтернативой, если таким образом сравнивать. Я хочу просто, чтобы ответил.

Николай МАРТЫНЕНКО: Ми відрізняємося. Ми відрізняємося. Кожна, якщо ви візьмете політичну силу, чим відрізняється, на сьогоднішній день, наша, зокрема, і яку представляють наші опоненти. Чи що ви маєте на увазі?

Александр КОЛОДИЙ: Я говорю о результатах. Когда люди смотрят на результаты деятельности, они говорят, а, нынешние ничем не отличается от старых. Разве не это самое обидное, что может прозвучать?

Николай МАРТЫНЕНКО: Те, що, знову таки, ми кажемо про результати діяльності, треба повертатися тільки до фактів. І треба аналізувати те, що відбувається. Я не хочу вже повторювати про ті речі, які казав. Можемо про інші питання говорити. Знову таки, якщо взяти пріоритети, які нас хвилюють на майбутнє, є для нас політичними цінностями, на майбутнє, якщо брати економіку, тільки прозора приватизація. Якщо брати в міжнародному напрямку – це європейський вектор, який ми обіцяли, по якому йдемо. Якщо брати економічну політику – то свобода в економіці, це не адміністрування економіки, і так далі, і в цьому напрямку будемо рухатися.

Нестор ШУФРИЧ: Я думаю, что все дали оценку словам уважаемого Николая. Факты. Говорили о неравных отношениях с Россией. Но бензин год назад, как это не парадоксально звучит, был дешевле, чем в России.

Николай МАРТЫНЕНКО: На світових ринках була нафта рік назад і на сьогоднішній день.

Нестор ШУФРИЧ: Это не играет роли. У нас было дешевле, чем в России. У нас бензин был дешевле, чем в России.

Николай МАРТЫНЕНКО: У вас, може, і був, а в країні не був.

Нестор ШУФРИЧ: В Украине был, и Украина это помнит. И с вашим приходом жизнь стала дороже, это факт, от этого никуда не денешься. Вот, пример, о котором вы говорите, «Криворожсталь». Во-первых, вы обещали «Криворожсталь» вернуть народу. Вернули вы ее индусскому народу, индийскому народу. Но при этом, куда вы тратите деньги? Сегодня Пызненык уже предложил, и есть постановление Кабмина на эту тему, 8 млрд. закрыть дефицит бюджета этого года, а 9 млрд. – закрыть дефицит следующего года. Так люди добрые, если вы не умеете работать, так не беритесь.

Николай МАРТЫНЕНКО: Нестор Іванович, давайте, не говорити про ті процедури, які ще не проходили в парламенті.

Нестор ШУФРИЧ: Это уже прошло в правительстве. И я хочу, пане Миколо, я хочу вам сказати, я вас ніколи не перебивав, будь ласка, вислухайте до кінця. Я хочу вам сказати, що ваше свято, на жаль, на трагедію, людей, як наших, які вже знали раніше, що, я маю на увазі прихильників “біло-синіх”, які знали, що ви обманюєте, і що в Україні буде гірше, так, на жаль, і ваших прихильників, які зараз розчаровані, і, дійсно, прийдуть, мабуть, на Майдан, але спитати вас за те, що ви зробили з країною за рік.

Александр КОЛОДИЙ: Спасибо. Игорь Николаевич, а как вы считаете, неужели ничего хорошего не произошло? Действительно, вот, эта сторона называет, и я думаю, второй, третий, вже несколько раз, вы не видите позитиви?

Игорь ШКИРЯ: Кроме того, что мои коллеги назвали свободой слова, наверное, все-таки, я должен подтвердить, что в этом плане движение есть, но, наверное, это не только потому, что они такие хорошие, а это страна развивается, в общем-то, дальше, но, а что другое еще? Ну, пожалуйста, перечислите. Вы снова говорите о ценностях, вы снова говорите декларациями, а реальная жизнь становится намного хуже.

Николай МАРТЫНЕНКО: В чем реально хуже?

Игорь ШКИРЯ: Я вам говорю, сегодня вы говорите, и ваше правительство предыдущее, и нынешнее правительство, мы говорим о социальном наполнении бюджета. Ребята, вы проедаете деньги, которые были заработаны предыдущим правительством. Вы сегодня проедаете деньги от продажи «Криворожстали», вже делите, и на будущий год уже… Подождите, экономика развиваться должна. А вы сегодня хотите купить людей перед выборами. А год назад обвиняли Януковича за 30-гривневое повышение пенсый.

Николай МАРТЫНЕНКО: Що таке, розвивається економіка, скажіть мені, будь ласка, розшифруйте цю тезу.

Андрей ШКИЛЬ: Давайте, ми пригадаємо, як куплялися вибори вашим прем’єром.

Александр КОЛОДИЙ: Андрей, секунду, пожалуйста.

Нестор ШУФРИЧ: Воплощение вашего успеха, вот так, чтобы это можно было сказать одним словом – это, наверное, «Грынджолы». Вот, к сожалению, у вас «грынджолы» во всем. И я хочу процитировать вашего Кинаха, который говорит, что единственный успех новой власти – это признание своих ошибок. И я попрошу вас, не надо вводить людей в заблуждение. Максимальная пенсия, которая сегодня выплачивается людям, 332 гривны, а мы ее установили 387. Так вы мало того, что людям не добавили, вы еще 50 грн. из кармана каждого пенсионера вытащили.

Андрей ШКИЛЬ: Пригадайте, ви голосували, що 207. А от те, що 207 було, пам’ятаєш? Казали, що 207, за Януковича, краще і більше, ніж 237. Пам’ятаєш? Казали, що от, 205.

Александр КОЛОДИЙ: Одну секундочку. Андрей, пожалуйста.

Андрей ШКИЛЬ: Але просто це був обман народу.

Игорь ШКИРЯ: Но в 10 раз пенсию подняли мы, а не вы.

Андрей ШКИЛЬ: Це був не підйом пенсій, це були виплати перед виборами.

Александр КОЛОДИЙ: Я сейчас попрошу следующее. Если вы сейчас не будете слушать меня, никто не услышит вас просто. Выключат микрофоны, извините за такую своеобразную цензуру. Вопрос. Как вы считаете, в чем главная заслуга ваших противников?

Андрей ШКИЛЬ: Головна заслуга наших противників? Що вони, нарешті, стають опозицією. Тому що кожній владі потрібна реальна опозиція.

Александр КОЛОДИЙ: Я имею в виду не это.

Андрей ШКИЛЬ: Попередньої влади?

Александр КОЛОДИЙ: Да, предыдущего периода. Что им лучше удавалось?

Андрей ШКИЛЬ: Все ж таки, їм найкраще удавалася приватизація. Тільки ця приватизація дуже була невигідна державі, але дуже вигідна тим, хто приватизовував. Це торкалося і об’єктів як крупних, такі і дрібних. Без іронії говорити, якщо про серйозні успіхи, мені тяжко казати. Я думаю, що єдиним успіхом – це те, що, все-таки, держава збереглася, не розвалилася, що вона не зруйнувалася. І ми зуміли дати цій державі демократію, тобто, ту суміш, цемент, який буде тримати державу. Була спроба, на превеликий жаль, на виборах розділити Україну на дві частини. Це якщо ви мене запитаєте, яке найбільше зло було зроблено. Це було найбільшим злом. Ці плакати, які малювали.

Александр КОЛОДИЙ: Секунду, по очереди. Николай Владимирович, как вы считаете, что удавалось лучше предыдущей власти?

Николай МАРТЫНЕНКО: Ви розумієте, сказати, що вдавалось краще, мені дуже тяжко, але я на сьогоднішній день, дійсно, вітаю те, що колеги, які сидять навпроти, вони вітають багато вже з тих цінностей, які ми вітали і раніше, і на сьогодні вітаємо.

Александр КОЛОДИЙ: Как вы считаете, такой же вопрос, что удается лучше им, чем удавалось предыдуей власти?

Игорь ШКИРЯ: Я уже только что отвечал на этот вопрос.

Нестор ШУФРИЧ: Вы знаете, я уже ответил на этот вопрос.

Александр КОЛОДИЙ: Кроме свободы слова.

Нестор ШУФРИЧ: Вы знаете, по свободе слова тоже сложно сказать, что у них это получилось лучше, потому что мы сегодня видим, снова таки, маскарад. С одной стороны, предоставляется свобода слова, с другой стороны, всячески пытаются ее ограничить или законами, свидетелями этого мы были сегодня, отменяют целый ряд положений по выборы народных депутатов Украины, или просто физически преследуя журналистов.

Андрей ШКИЛЬ: Нестор, ти уявляєш собі, опозиційний депутат, тут говорите.

Нестор ШУФРИЧ: К сожалению, вы для меня – одно целое. Шановні колеги, ви для мене – одне ціле, ви – “помаранчеві”. Я міг би окремо щось казати, шановний Андрію, про вас або по Миколу, але ви для мене, “помаранчеві”, одне ціле.

Александр КОЛОДИЙ: О сути вопроса Игорь Николаевич.

Игорь ШКИРЯ: Я мог бы добавить сегодня в актив сегодняшней власти, это умение пиариться. И премьер Тимошенко, которая в течение 7 или 8 месяцев не сходила с экранов под разным поводом, практически, стала коммунисткой, социалисткой. Она была за народ, она была, в общем-то, вот это – единственное еще. Но это фарс. Это фарс, это то, что называется открытостью власти, в том числе, вынос скандалов, вынос коррупции, постоянное позирование и пребывание на камеру.

Андрей ШКИЛЬ: Розумієте, це те, що той, хто, людина, яка щось не вміє робити, вона завжди заздрить тим, хто це вміє робити. Розумієте, коли Янукович не вміє вести себе на камері, то це було видно одразу, тому піарити його треба було дуже тихо і беззвучно. А говорити про те, що піарилася чи ні, це були звичайні прес-конференції.

Игорь ШКИРЯ: А почему тогда распиареного премьера в отставку отправили? Почему в отставку отправили?

Андрей ШКИЛЬ? Треба запитати в того, хто відправив у відставку. І ми питали, і поки що не отримали відповіді. Але не це є головне. Я ще раз хочу наголосити, що відкритість влади – це не піар, це відкритість. Це постійний діалог з народом. Ми що робимо, про це і повідомляємо, і ви говорите, там, про комуністів і соціалістів, ви, будь ласка, до себе чи до інших до своїх колег. Я думаю, що в майбутньому парламенті союз Вітренко, комуністів і “Реґіонів” буде дійсністю чи ні?

Александр КОЛОДИЙ: Все, закончили? Год назад, действительно, обстановка была очень напряженная, все это помнят. Думаю, что многие тогда надеялись и откровенно молились, чтобы, действительно, это не переросло в бойню. В итоге, так получилось, что люди договорились раньше, чем политики. К этому, кстати, призывали видеоролики, которые были сделаны в тот момент на телеканале «Интер». Так, действительно, тогда люди призывали порозумітися. Несколько месяцев назад был подписан так называемый меморандум между Януковичем и Ющенко. Скажите, это тот самый факт порозуміння?

Игорь ШКИРЯ: Я думаю, что это было первое понимание власти о том, что нельзя вести себя так, как она ведет, расправляться со своими политическими оппонентами, давить и уничтожать свой народ. И более того, резко падающий рейтинг власти, который катастрофически падал, то в тот момент, когда подписывали меморандум, сегодня многие говорят, что от этого выиграли «Регионы Украины» и оппозиция, я думаю, что больше выиграл Ющенко, который тогда стоял на пороге, фактически, краха экономики.

Александр КОЛОДИЙ: Спасибо. Николай Владимирович, ваша позиция.

Николай МАРТЫНЕНКО: Дуже дивне формулювання стосовно цього меморандуму. Взагалі, я його розумів, як меморандум розуміння між владою і опозицією, що ми живемо в одній країні, і що певні речі ми повинні прописувати і їх виконувати. Це з одної точки зору. З іншої точки зору, вибачте, коли ми кажемо про рейтинги, от, я сьогодні дивився в Інтернеті одну просту річ, довіра – недовіра до влади.

Да, дійсно, на емоціях після Майдану, після перемоги Віктора Андрійовича рейтинг був дуже високий. Потім він впав до певного рівня і 3 місяці тримається на одному рівні, і скільки довіряє абсолютно і довіряє окремій дії – більш як 50%. Згадайте, будь ласка, рейтинг, при владі коли був Кучма і Янукович. Це були 2 центри. Подивіться Інтернет. Центр Разумкова і ще якийсь центр, подивіться, будь ласка.

Александр КОЛОДИЙ: Ваше отношение к меморандуму, все-таки, к тому, что было подписано. Вы можете это назвать фактом такого порозуміння, дійсно?

Андрей ШКИЛЬ: Я думаю, мають відповідати на це підписанти цього меморандуму.

Александр КОЛОДИЙ: Ні, я, все ж таки, хочу.

Андрей ШКИЛЬ: Чи порозуміння? Я думаю, що це, в даній ситуації, була спроба, справді, врятувати ситуацію. І чи це був меморандум, чи ні, от, видно зараз між двома сторонами. Вони найбільш опонують один одному, але я вважаю, що цей меморандум, ну, не мав би мати місця.

Александр КОЛОДИЙ: Ваша?

Нестор ШУФРИЧ: Вы знаете, я за то, чтобы такой меморандум был подписан.

Александр КОЛОДИЙ: Но вы не подписывали.

Нестор ШУФРИЧ: За то, чтобы он, в принципе, был подписан.

Александр КОЛОДИЙ: Вы критиковали.

Нестор ШУФРИЧ: Вы понимаете, навряд ли бы увидели на каком-то документе подпись Шуфрича.

Александр КОЛОДИЙ: Я имею в виду, социал-демократы не подписывали и не поддерживали.

Нестор ШУФРИЧ: Было подписано, президент Ющенко. Я считаю, что мы еще дадим историческую оценку, может, уже не юридическую, тем событиям, но этот меморандум имел бы место быть в феврале этого года. А когда Ющенко уже потерял кредит доверия, фактически, был накануне своей отставки и получил круг помощи от Виктора Януковича, то к этому можно относиться по-разному.

Александр КОЛОДИЙ: У нас остается очень мало времени до завершения программы. Один вопрос ко всем. Как сделать так, чтобы, действительно, каждый раз выборы не заканчивались революцией? Что нужно для этого сделать, кроме свободы масс-медиа?

Андрей ШКИЛЬ: Ні, розумієте, я скажу, для того, щоб вибори не закінчувалися революцією, в країні має бути прийнятою демократія, країна має бути цілісною і однорідною. Я б дуже хотів, от, без меморандумів, без нічого, щоб просто в даній ситуації ми не розігрували карту Сходу і Заходу, “помаранчевих” і “блакитних”, щоб ця карта не гралася. От якби б такий меморандум підписали всі учасники виборчих перегонів, ну, крім Вітренко, це клініка, але я думаю, що коли б крупні політичні гравці підписали би відповідний документ, це було б непогано. Це було би корисно для країни. Це було би корисно, в принципі, для всіх. А ну, я думаю, що меморандуми, які не несуть якогось логічного навантаження, не мали б мати місця.

Александр КОЛОДИЙ: Игорь Николаевич.

Игорь ШКИРЯ: Когда я был в поездке с Януковичем в Одессе, ему женщина на «Привозе» сказала, что второй такой революции Украина не переживет. И я бы очень хотел, чтобы мы в будущем развивались не революционными событиями, а эволюцией, движением вперед и каким-то согласием для того, чтобы мы не терроризировали свой народ, а развивали свою страну, которая должна быть гораздо лучше, чем она есть сегодня. Революций нам уже хватит.

Александр КОЛОДИЙ: Спасибо. Николай Владимирович.

Николай МАРТЫНЕНКО: Я, дійсно, радий чути, що наші політичні противники чи опоненти, опоненти, да, я прошу вибачення, кажуть про те, що більше не будуть тероризувати народ. Дійсно, чому люди вийшли на Майдан? Тому що в людей відбирали голоси. В людей відбирали право на вибір. Людей зневажили, давили адміністративно, працювала виборча система, взагалі яка дуже далека від демократії. Якщо ми вибори, дійсно, проведемо чесно і демократично, а ми це зробимо, ми так привикли працювати на виборах, ніяких революцій не буде.

Александр КОЛОДИЙ: Спасибо. Нестор Иванович.

Нестор ШУФРИЧ: Ви знаєте, люди, ті, хто був на Майдані, вони, мабуть, виходили за кращим життям, в надії на нове життя. І сьогодні дуже обережно треба ставитися до того, що мої колеги називають святом. Я думаю, що виходячи на Майдан, ви не маєте забувати, що це для багатьох – розчарування, для тих, хто був рік тому на Майдані, а для інших – продовження трагедії. Ви маєте виправляти ситуацію, ви маєте визнати, що Україна стоїть на порозі кризи. І країну треба об’єднувати, країну треба рятувати.

Александр КОЛОДИЙ: Вы на Майдан не собираетесь, Нестор Иванович?

Нестор ШУФРИЧ: Я был год назад на Майдане, в «оранжевом» палаточном городке, когда их хозяева уже праздновали, пили шампанское, про людей в палаточном городке забыли.

Александр КОЛОДИЙ: Я спросил, вы будете или нет?

Нестор ШУФРИЧ: В этом году я думаю, что они должны прийти на Майдан и объясниться перед теми, кого они обманули.

Александр КОЛОДИЙ: Понятно. Вы?

Игорь ШКИРЯ: Мне интересно будет пойти на Майдан и послушать, как люди будут сегодня призывать к ответу нынешнюю власть, те люди, которые были на Майдане, те, которые разочаровались, и которые их обманули, и, вот, какова будет их реакция, и как ответит власть.

Александр КОЛОДИЙ: Буквально тезисно, что скажете?

Андрей ШКИЛЬ: Ні, я хочу сказати, ну, свято – це має бути не свято таке залакіроване, а це має бути звіт влади перед народом. І люди прийдуть і послухають. Думаю, там будуть для них всі відповіді, і Майдан буде здивований тим, що він там почує.

...

ТК «Интер», программа «Подробности из первых уст», 17 ноября 2005 года


Пресс-служба

Другие материалы по теме

РАЗВЕРНУТЬ / СВЕРНУТЬ